Дії 13:14-25 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

14. Вони ж, перейшовши з Пергиї, прибули в Антиохию Писидийську, і ввійшовши в школу субітнього дня, посїдали.

15. Як же прочитано з закону та пророків, післала старшина шкільна до них, говорячи: Мужі брати, коли маєте слово утїшення до людей, то промовте.

16. Вставши ж Павел і повівши рукою, рече: Мужі Ізраїлські і богобоязливі, слухайте:

17. Бог народу Ізраїлського вибрав отцїв наших, і підняв угору народ, як був він захожим у землї Єгипецькій, і рамям високим вивів їх з неї.

18. І до сорока лїт годував їх у пустинї.

19. А зруйнувавши сїм народів у землї Канаанській, попаював їм землю їх.

20. А після сього лїт з чотириста й пятьдесять давав (їм) суддїв до Самуїла пророка.

21. А потім забажали вони царя, і дав їм Бог Саула, сина Кисового, чоловіка з роду Беняминового, на сорок лїт.

22. А відсунувши його, підняв їм Давида за царя, котрому сьвідкуючи, рече: Знайшов я Давида сина Єссеєвого, чоловіка по серцю моєму, котрий вчинить усю волю мою.

23. Із його ж насїння підняв Бог по обітуванню Ізраїлеві Спасителя Ісуса,

24. перед котрого приходом проповідував Йоан хрещеннє покаяння всьому народові Ізраїлевому.

25. Сповнивши ж Йоан путь свій, рече: Хто я, думаєте ви? Се не я. А ось іде за мною, котрому я недостоєн обувє ніг розвязати.

Дії 13