12. Тодї видївши староста, що сталось, увірував, дивуючись наукою Господньою.
13. Пустивши ся ж із Пафи ті, що круг Павла, прийшли в Пергию Панфилську; Йоан же, відлучившись від них, вернувсь у Єрусалим.
14. Вони ж, перейшовши з Пергиї, прибули в Антиохию Писидийську, і ввійшовши в школу субітнього дня, посїдали.
15. Як же прочитано з закону та пророків, післала старшина шкільна до них, говорячи: Мужі брати, коли маєте слово утїшення до людей, то промовте.
16. Вставши ж Павел і повівши рукою, рече: Мужі Ізраїлські і богобоязливі, слухайте:
17. Бог народу Ізраїлського вибрав отцїв наших, і підняв угору народ, як був він захожим у землї Єгипецькій, і рамям високим вивів їх з неї.
18. І до сорока лїт годував їх у пустинї.
19. А зруйнувавши сїм народів у землї Канаанській, попаював їм землю їх.
20. А після сього лїт з чотириста й пятьдесять давав (їм) суддїв до Самуїла пророка.
21. А потім забажали вони царя, і дав їм Бог Саула, сина Кисового, чоловіка з роду Беняминового, на сорок лїт.
22. А відсунувши його, підняв їм Давида за царя, котрому сьвідкуючи, рече: Знайшов я Давида сина Єссеєвого, чоловіка по серцю моєму, котрий вчинить усю волю мою.
23. Із його ж насїння підняв Бог по обітуванню Ізраїлеві Спасителя Ісуса,
24. перед котрого приходом проповідував Йоан хрещеннє покаяння всьому народові Ізраїлевому.
25. Сповнивши ж Йоан путь свій, рече: Хто я, думаєте ви? Се не я. А ось іде за мною, котрому я недостоєн обувє ніг розвязати.
26. Мужі брати, синове роду Авраамового, і всї богобоязливі між вами, вам слово спасення сього послано.
27. Ті бо, що жили в Єрусалимі, і князї їх, не зрозумівши сього і голосів пророчих, читаних що-суботи, сповнили їх, осудивши Його,
28. і, не знайшовши нїякої вини смерти, просили Пилата убити Його.
29. Як же скінчилось усе, що про Него писано, знявши з дерева, положили у гробі;