1. Почули ж апостоли та брати, котрі були в Юдеї, що й погане прийняли слово Боже.
2. І як прийшов Петр у Єрусалим, змагались із ним ті, що від обрізання,
3. кажучи: Що до людей, обрізання немаючих, ходив єси і їв з ними.
4. Почавши ж Петр, виложив їм рядом, говорячи:
5. Був я в городї, Йоппиї, і молячись бачив у захопленню видїннє: посудину якусь, що сходила, наче обрус великий, по чотирох кінцях спусканий з неба; і прийшов аж до мене.
6. Зазирнувши в него і розглянувши, бачив чотироногих землї, і зьвірів, і повзючих, і птиць небесних.
7. І чув я голос, що глаголав до мене: Встань, Петре, заколи та й їж.
8. Я ж сказав: Нї, Господи, бо нїщо погане або нечисте нїколи не входило в уста мої.
9. Відказав же менї голос удруге з неба: Що Бог очистив, ти не погань,
10. Се сталось тричі, і знов потягнено було все на небо.
11. І ось зараз три чоловіки прийшли в господу, де я був, послані з Кесариї до мене.
12. Сказав же менї Дух ійти з ними, нїчого не розбираючи. Пішли ж зо мною і шість братів, і ввійшли ми в господу до чоловіка;
13. і звістив нам, як видїв ангела в господї своїй, що став і глаголав йому: Пішли в Йоппию людей, та поклич Симона, званого Петром.
14. Він глаголати ме слова до тебе, котрими спасеш ся ти й увесь дім твій.
15. Як же став я говорити, найшов Дух сьвятий на них, як і на нас у починї.
16. Згадав я тодї слово Господнє, як глаголав він: Йоан хрестив водою, а ви будете хреститись Духом сьвятим.
17. Коли ж рівний дар дав їм Бог, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заборонити Богові?
18. Вислухавши се, замовкли, і славили Бога, говорячи: То й поганам дав Бог покаяннє в життє!
19. Ті ж, що порозсипались від гонення, що сталось на Стефана, пійшли аж у Финикию, Кипр і Антиохию, нїкому не проповідуючи слова, тільки одним Жидам.
20. Були ж деякі з них люде з Кипру і Киринеї, котрі, прийшовши в Антиохию, говорили до Єленян, благовіствуючи Господа Ісуса.