27. І, розмовляючи з ним, увійшов, і знаходить многих, що посходились.
28. І рече до них: Ви знаєте, що не годить ся чоловікові Жидовинові приставати або приходити до чужоземцїв; та менї Бог показав, щоб нїкого поганином або нечистим чоловіком не звав.
29. Тим я, не відмовляючись, прийшов покликаний. Питаю ж оце, для чого покликали мене?
30. І каже Корнелий: Четвертий день тому, як постив я аж до сієї години, а в девятій годинї молив ся в дому моїм; і ось чоловік став передо мною в ясній одежі,
31. і рече: Корнелию, вислухана твоя молитва, і милостинї твої згадано перед Богом.
32. Пішли ж в Йоппию та поклич Симона, що зветь ся Петром. Він гостює в господї в Симона кожомяки, над морем. Він, прийшовши, глаголати ме тобі.
33. Зараз оце післав я до тебе, і добре зробив єси, прийшовши. Нинї ж усї ми перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що звелено тобі від Бога.
34. Відкривши ж Петр уста, рече: Поправдї постерегаю, що не на лице дивить ся Бог,
35. а в кожному народї, хто боїть ся Його, і робить правду, приятен Йому.
36. Слово, що післав синам Ізраїлевим, благовіствуючи впокій через Ісуса Христа (се Господь усїх);