Даниїл 10:4-10 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

4. А двайцять четвертого дня першого місяця був я на березї великої ріки Тигра.

5. І підвів мої очі й побачив: от один муж, одягнутий в лняну одежу, а стан його підперезаний золотом із Уфазу.

6. Тїло в нього, неначе топаз, а вид у нього, неначе блискавка; очі в нього, неначе горіючі сьвічники, руки ж у нього й ноги його на вид неначе лискуча мідь, а голос мови його, нїби голос багатьох людей.

7. І тільки один, я Даниїл, бачив се видиво, а люде, що були зо мною, не бачили сього видива; але великий страх найшов на них, і вони повтїкали, щоб сховатись.

8. І я зостався сам та дививсь на се велике видиво; але в мене не було сили й лице моє змінилось дуже, - вся відвага мене опустила.

9. І почув я голос його мови; та як тільки почув голос його мови, я нестямивсь, впав на моє лице й лежав лицем до землї.

10. Та ось, до мене доторкнулась рука й поставила мене на колїна мої й на долонї рук моїх.

Даниїл 10