21. І всї між вами, що узброєні, пійдуть перед Господом за Йордань, покіль він не прожене ворогів своїх перед собою,
22. І впокорена буде земля Господеві, а ви тодї вернетесь, то будете безвинні перед Господом і перед Ізраїлем; і буде земля ся власностю вашою перед Господом.
23. А коли так не вчините, то согрішили ви проти Господа; і знайте, що гріх ваш знайде вас.
24. Будуйте собі міста про малечу вашу і кошарі про дрібну скотину вашу, та справдїте, що вийшло з уст ваших.
25. І промовили сини Гадові і сини Рубенові до Мойсея так: Слуги твої вчинять, що добродїй наш повелїв нам.
26. Малеча наша, жени наші, стада наші й уся наша скотина будуть там, у городах Гілеада;
27. Твої ж слуги, усї на війну узброєні, пійдуть перед Господом на війну, як добродїй мій промовив.
28. І повелїв про них Мойсей Елеазарові, сьвященникові, та Йозейові Нуненкові, та головам батькових поколїнь Ізраїля;
29. І каже до них Мойсей: Коли всї узброєні сини Гадові і сини Рубенові перейдуть з вами перед Господом через Йордань, і впокорена буде земля ся перед вами, так оддасьте їм у державу Гілеад землю;
30. Коли ж не узброєні перейдуть вони з вами, тодї нехай оселяться між вами в Канаан землї.
31. І відповіли синове Гадові та синове Рубенові кажучи: Як казав Господь слугам твоїм, так зробимо.