15. І почавши приповідь свою промовив він: Білеам се Беоренко рече-промовляє, той кому відкрито очі, рече і звіщає.
16. Той, хто чув од Бога слово в ночі, в сновидїннї, очі ж мав тодї закриті, а все ж таки бачив.
17. Бачу його перед віччу, тільки не сьогоднї, бачу його, та не зблизька, чую в мому дусї: сходить зоря із Якова, здіймається берло з Ізраїля, та й поламле Моабіям роги. Сетовим синам потужно черепи потрощить, і виски їм неощадно всїм порозбиває.
18. Буде Едом із Сеїром у гіркій неволї, а Ізраїль добру славу дїлами здобуде.
19. Із Якова вийде той, хто царів з їх престолів поскидає, і пустками городи поробить.
20. Побачивши ж Амалика, почав ще одну приповідь: Первим Амалик зробився між всїма царствами, та до впадку похилився, і буде остатнїм.
21. А як побачив Кенїїв, сказав приповідь: Сїв ти, Кенїю, на скелї нерухомій твердо;
22. Та Ассур тебе в тяжкую одведе неволю.
23. Тодї сказав ще приповідь: Горе, горе, хто на сьвітї буде пробувати, як Господь такий допустить допуст на потужних!
24. Припливуть з Киттиму судна аж у тую землю, та й Ассурове звоюють, підневолять царство.
25. І встав Білеам та й пійшов і став жити в домівцї своїй; Балак теж пійшов своєю дорогою.