1. І сталось що люде нарікали так, що опротивіло Господеві; і як почув Господь наріканнє, запалав гнїв його, і спихнув огонь між ними, і став пожирати конець табору.
2. І заголосили люде до Мойсея, і благав Мойсей Господа, та й потахла пожежа.
3. І назвали те врочище Табера*, бо палало між ними поломя Господнє.
4. І почав мішаний народ, що був між ними, придумувати забаганки, та й сини Ізрайля плакали: Хто знов, мовляли, годувати ме нас мясивом?
5. Памятаємо рибу, що за дармо їли в Египтї, огірки й динї, пір і цибулю й чесник;
6. А тепер прагне душа наша; нема нїчогісїнько, сама тільки манна перед очима нашими.
7. А манна була наче насїння корияндрове, а барва її як бделїон.
8. Блукали люде та й збирали її й мололи в жорнах, або товкли в ступах; і варили її в горшках, та й пекли з неї балабушки; а смаком була вона, як смак у макуха.
9. І як падала роса на табір у ночі, то падала на його й манна.
10. І як почув Мойсей людей, що плачуть по семях своїх, кожне коло входу до свого шатра, і вельми запалав гнїв Господень, то стало тяжко Мойсейові.