30. І каже він йому: Не пійду я з вами, а в землю мою і до родини моєї пійду;
31. І каже він: Не покидай же нас: ти бо знаєш, де нам ставати табором в степу; і будеш ти нам очима.
32. І станеться, як пійдеш із нами, і Господь вчинить нам добро, то й ми вчинимо добро тобі.
33. І пустились вони в дорогу від гори Господньої, і відійшли на три днї ходи, і скриня завіту Господнього йшла три днї ходи перед ними, щоб знайти місця для їх відпочинку;
34. А хмара Господня була над ними в день, як рушали вони табором.
35. І як піднімали з місця скриню, так промовляв Мойсей: Встань, Господе, і розсиплються вороги твої, і ненавидники твої розбіжуться від лиця твого.
36. А як остановлялась вона, тодї промовляв: Вертайся, Господе, до незлїчених тисячей Ізраїля!