13. Рече ж йому мати: На менї клятьба твоя, синку; тілько послухай голосу мого, та йди, і піймай менї.
14. Пійшов же, піймав, і принїс матері; і вготовила мати смашний наїдок, який любив отець його.
15. І взявши Ребека одежу Езавову добру, сина свого старшого, що була у неї в схованцї, одягла нею Якова, сина свого меньшого.
16. А смушками козлячими пообгортала руки і наге тїло на шиї в його.
17. І дала смашний наїдок і хлїба, що вготовила, в руки Яковові, синові свойму.
18. І внїс отцеві свойму, і каже: Панотче! Він же рече: Ось я! Хто єси ти, синку?
19. І каже Яков отцеві: Я Езав, первенець твій. Зробив, як мовляв менї єси. Устань, сядь і попоїж мого влову, щоб мене благословила душа твоя.