Буття 22:16-21 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

16. Глаголючи: Мною самим клявсь я - се Господнє слово - за те, що вчинив єси таку річ, і не пощадив єси сина свого возлюбленого мене ради.

17. Велико благословлю тебе, і намножу твій рід як зорі небесні, і як пісок узкрай моря, і внаслїдує потомство твоє царини ворогів своїх.

18. І благословляться в потомстві твойму всї народи землї, тим що послухав єси голосу мого.

19. Вернувся ж Авраам до слуг своїх і рушили вони й пійшли вкупі до Бейер-Себи, і вселивсь Авраам коло колодязя клятьби.

20. Сталося ж по сїх речах, що з'ясовано Авраамові словами: Ось і Милка і вона вродила сини братові твойму Нахорові,

21. Уза, перворідня його, та Буса, брата його, та Кемуїла, отця Арамова,

Буття 22