Буття 20:4-7 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

4. Абимелех же не приторкнувсь до її, та й каже: Господе, чи то ж погубиш безвинний рід?

5. Хиба ж не сам він казав менї: Вона сестра менї? І вона менї казала: Він брат менї. У чистотї серця мого і в безвинностї рук моїх учинив я се.

6. Рече ж йому Бог у снї: І я знаю, що в чистотї серця твого і в безвинностї рук твоїх учинив єси се, тим і впинив тебе від гріха проти мене, і не попустив тебе коснутись її.

7. Тепер же оддай жену мужу, бо він пророк, і помолиться за тебе, і жити меш. Як же не віддаси, дак знай, що вмреш сам і все твоє.

Буття 20