3. Колись прийшов був Бог від Теману, Сьвятий - від Паран-гори. Покрила небеса величність його й славою сповнив він землю.
4. Сяєво її, як сонце, сьвітило; од руки його проміннє, там утаєна його сила.
5. Перед ним ійшла зараза, поза ним - палючий вітер.
6. Ступив він - земля струсилась; глянув - і затремтїли народи; розпались гори вічні, первовічні узгірря позападались; дороги його - вічні.
7. Знаю я, як посумнїли були намети Етіопські, як затремтїли шатри Мадіямські.
8. А хиба ж на ріки не запалав був гаїв твій, Господи, на ріки - досада твоя, а на море - ярость твоя, коли ти, неначе всїв був на конї твої, й на колесницї рятуючі?