14. Ти пробив його ж списами голови гетьманів його, коли вони примчались бурею, щоб мене розбити, й радувались, як той, що надїється, бідолаху в тайному місцї пожерти.
15. Ти ж, мов би кіньми своїми, прочинив нам дорогу через море, через безодню вод великих.
16. Почувши-згадавши про се, затрусилось внутро в менї; на вість про се задріжали губи в мене; біль дійшов аж до костей моїх, і захиталось місце підо мною; та менї треба бути спокійним в день нужди, коли наступить на мій нарід грабіжник його.
17. Та хоч би не цьвіла фиґовина, не родив виноградник, і оливина завяла; хоч би нива не дала хлїба, не стало овець в кошарі а товару в стайнях, -
18. То я й тодї буду веселий в Господї, й радуватись буду Богом спасення мого.
19. Бо Господь Бог - моя сила, він дасть менї сугакові ноги й виведе мене на високі гори.