4. бажаючи видїти тебе, памятаючи сльози твої, щоб сповнитись радощами,
5. згадуючи нелицемірну віру твою, яка вселилась перше в бабу твою Лоїду і в матїр твою Євникию; певен же я, що і в тебе.
6. З сієї ж причини нагадую тобі, щоб ти під'огрівав дар Божий, що маєш у собі через положеннє рук моїх.
7. Бо дав нам Бог не духа страху, а (духа) сили і любови і здорового розуму.