2 Петрово 1:9-20 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

9. У кого бо нема сього, той слїпий і коротко видющий, що забув на очищеннє давних своїх гріхів.

10. Тим то, брати, старайтесь більше утвердити ваше покликаннє і вибраннє; се бо роблячи, нїколи не спотикнетесь.

11. Так бо щедро дозволить ся вам вхід у вічнє царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа.

12. Тим і не занехую завсїди пригадувати вам сї речи, хоч ви й знаєте, і утверджені у сїй правдї.

13. Видить ся ж менї право, доки я у сїй оселї, розбуджувати вас у наповіданню;

14. знаючи, що скоро оставлю оселю мою, яко ж і Господь наш Ісус Христос обявив менї.

15. Старати му ся ж, щоб ви і всюди, по моєму розстанню, робили спомин сїх річей.

16. Не за байками бо, хитро придуманими, йдучи, обявили ми вам силу і прихід Господа нашого Ісуса Христа, а бувши самовидцями величчя Його.

17. Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: "Се Син мій любий, що я вподобав Його."

18. І сей голос чули ми, як сходив з неба, бувши з Ним на горі сьвятій.

19. Ще ж маємо певнїще слово пророче, і ви добре робите, вважаючи на него, як на сьвітильника, що сьвітить в темному місцї, аж день засияє, і денниця зійде в серцях ваших;

20. се найперш знаючи, що жадне книжне пророцтво не дїєть ся своїм розвязаннєм.

2 Петрово 1