13. (Нехай) бо не (буде) иншим одрада, а вам горе, а по рівнотї:
14. в теперешнїй час ваш достаток про їх недостаток, щоб і їх достаток був про ваш недостаток, щоб була рівнота,
15. яко ж писано: хто (назбирав) багато, не надто мав, і хто мало, не мав недостатку.
16. Дякуємо ж Богові, що дав таке щире дбаннє про вас у серце Титу.
17. Бо благаннє таки прийняв, та й, бувши прихильнїщим своєю охотою, вийшов до вас.
18. Послали ж ми з ним і брата, котрого похвала в євангелию по всїх церквах.
19. Не тільки ж се; а він і вибраний від церков товариш наш з сією благодаттю, що нею служимо на славу самого Господа й на одраду вашу,
20. остерегаючись того, щоб хто не дорікав нам достатком сїм, котрим ми служимо,
21. промишляючи про добре не тільки перед Богом, та й перед людьми.
22. Послали ж з ними брата нашого, про котрого ми допевнились, що він у многому дуже пильний, тепер же він ще пильнїщий, у великій надїї на вас.
23. Що до Тита, то він мій товариш і помічник про вас; що до братів наших, вони посланники церков, слава Христова.
24. Покажіть же доказ любови вашої і хвалення нашого вами перед ними й перед лицем церков.