1. Даємо ж вам знати, браттє, про благодать Божу, дану церквам Македонським,
2. що у великому допустї горя наддостаток радощів їх, і до глибини убожество їх достаткувало багацтвом щирости їх.
3. Бо вони по силї - се я сьвідкую - і над силу доброхітні.
4. З великим благаннєм благали нас прийняти дар і товаришуваннє (спільність) в служенню сьвятим.
5. І не, яко ж ми надїялись, а оддали себе перш Господеві, та й нам, волею Божою;
6. тим то ми вблагали Тита, щоб, яко ж перше почав, так і скінчив у вас благодать сю.
7. А ви, яко ж у всьому достаткуєте вірою, і словом, і знаннєм, і всяким дбаннєм, і любовю вашою до нас, щоб і в сїй благодатї достаткували.
8. Не повелїваючи глаголю, а через дбаннє инших хочу допевнитись в щиростї вашої любови.
9. Знаєте бо благодать Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас з'убожів, бувши багатим, щоб ви убожеством Його збагатились.