1. Помагаючи ж (Йому), благаємо вас, щоб ви марно благодать Божу не приймали.
2. (Бо глаголе: Приятного часу вислухав я тебе, і в день спасення поміг тобі. Ось тепер пора приятна, ось тепер день спасення. )
3. Нїякого нї в чому не даємо спотикання, щоб не було ганене служеннє,
4. а у всьому показуючи себе яко слуг Божих: у великому терпінню, в горю, в нуждах, в тїснотах,
5. в ранах, в темницях, в бучах, у працях, у недосипаннях, у постах,
6. в чистотї, в знанню, в довготерпінню, в добростї, в сьвятому Дусї, в любові нелицемірній,
7. в словах правди, в силї Божій, із зброєю праведности в правій і лївій,
8. славою і безчестєм, ганьбою і хвалою; яко дуросьвіти, та правдиві;
9. яко незнані, та познані; яко вміраючі, і ось ми живі; яко карані, та не повбивані;
10. яко сумні, а завсїди веселі; яко вбогі, многих же збогачуючі; яко нїчого немаючі, а все держучи.
11. Уста наші відкрились до вас, Коринтяне; серця наші розпросторились.
12. Не стїснені ви в нас, а тїснитесь в утробах ваших.
13. Такою ж нагородою (кажу вам, як дїтям) розпросторітесь і ви.