2 Коринтяни 4:6-13 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

6. Бо Бог, що звелїв з темряви засияти, той засьвітив у серцях наших на просьвіченнє розуміння слави Божої в лицї Ісус-Христовім.

7. Маємо ж скарб сей у глиняних посудах, щоб премножество сили було від Бога, а не від нас.

8. У всьому горюємо, та не нарікаємо; трівожимось, та не теряємо надїї;

9. гонять нас, та ми не покинуті; повалені ми, та не погублені;

10. всякого часу мертвість Господа Ісуса на тїлї носимо, щоб і життє Ісусове в тїлї нашому являло ся.

11. Завсїди бо нас живих на смерть видають задля Ісуса, щоб і життє Ісусове являлось у смертному тїлї нашому.

12. Тим же оце смерть в нас орудує, а життє в вас.

13. Мавши той же дух віри, по писаному: Я вірував, тим і глаголав, і ми віруємо, тим і глаголемо,

2 Коринтяни 4