9. Бо коли служеннє осуду - слава, то геть більше служеннє правдї багатше славою.
10. Бо й не прославилось прославлене в тій мірі, задля переважуючої слави.
11. Коли бо те, що минає, в славі, то багато більше в славі те, що пробуває.
12. Маючи оце таке впованнє, уживаємо велику волю,
13. а не яко ж Мойсей, що клав покривало на лице своє, щоб сини Ізраїлеві не дивились на конець минущого.
14. Та осьліпились думки їх: бо аж до сього дня те ж покривало в читанню старого завіту зостаєть ся невідкрите, котре в Христї зникає.
15. Нї, аж до сього дня, коли читаєть ся Мойсея, покривало на серцї їх лежить.
16. Як же обернуть ся до Господа, здіймаєть ся покривало.
17. Господь же Дух; де ж Господень Дух, там воля.
18. Ми ж усї відкритим лицем, поглядаючи як у дзеркало, на славу Господню, преобразуємось у той же образ від слави в славу, яко ж від Господнього Духа.