2 Коринтяни 11:26-33 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

26. у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городї, у бідах у пустинї, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами;

27. у працї і в журбі, почасту в недосипанню, в голодї і жаждї, в постах часто, в холодї й наготї.

28. Опріч того, що осторонь, налягає на мене щоденна журба про всї церкви.

29. Хто знемогає, щоб і я не знемогав? Хто блазнить ся, щоб і я не горів?

30. Коли хвалитись треба, то хвалити мусь тим, що від немочі моєї.

31. Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю.

32. У Дамаску царський намістник Арета, стеріг город Дамащан, хотївши піймати мене;

33. і віконцем у коші спущено мене по стїнї, і втік я з рук його.

2 Коринтяни 11