2 Коринтяни 11:1-9 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

1. Ой коли б ви трохи потерпіли моє безумство! а таки потерпите мене.

2. Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужові, щоб чистою дївою привести перед Христа.

3. Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.

4. Бо коли ж хто, прийшовши, иншого Христа проповідує, котрого ми не проповідували, або духа иншого ви приймаєте, котрого не прийняли, або инше благовістє, котрого не одержали; то ви були б дуже терпіливі.

5. Думаю бо, що я нїчим не зоставсь позаду переднїх апостолів.

6. Хоч бо я й неук словом, та не розумом; нї, ми знані у всьому між вами.

7. Або гріх я зробив, себе смиряючи, щоб ви пійшли вгору, бо даром благовістє Боже проповідував вам?

8. Од инших церков брав я, приймаючи плату, на служеннє вам;

9. і, прийшовши до вас, та й бувши в недостатку, не був я нїкому важким; бо недостаток мій сповнили брати мої, що прийшли з Македониї; та й у всьому я хоронив себе, щоб не бути вам важким, і хоронити му.

2 Коринтяни 11