9. І вчинили сотники притьма так, як наказав первосьвященник Йодай, й взяв кожний людей своїх, що приходили в суботу й відходили в суботу, й прийшли до сьвященника Йодая.
10. І роздав сьвященник сотникам списи й щити царя Давида, що були в храму Господньому.
11. І поставали прибічники, кожен із зброєю в руцї своїй, від правого боку храму до лївого боку жертівника й дому, навкруги царя.
12. І вивів він царевича й вложив на його вінець і украси, й поставили його царем, й помазали його та й викликували, плещучи в долонї: Нехай живе царь!
13. Почувши ж Аталїя виклики люду, пійшла до народу у храм Господень.
14. І бачить, аж царь стоїть на підвисшенню по звичаю, а отаманнє й трубачі при царі, а ввесь нарід землї веселиться й трублять у труби. І роздерла Аталїя одежу на собі й промовила: Змова! змова!
15. Та сьвященник Йодай звелїв старшинї військовій, й сказав їм: Виведїть її поза ряди, а хто за нею пійде, вбивайте мечем, бо задумав був сьвященник, щоб не вбивати її в храму Господньому.
16. І наложили руки на її, й вона перейшла через кінській увіход ід царській палатї, й там її вбито.
17. І вчинив Йодай умову між Господом і царем та народом, щоб був народом Господнїм, та між царем і народом.