3. Так оберіть між синами вашого пана лучшого й з'угадлившого, посадїть його на батьковому престолї та й воюйте (проти мене) за дом вашого пана.
4. Вони ж полякались вельми та й кажуть: Коли два царі не встояли проти його, то як ми встоїмо?
5. От і послали палатнїй начальник і городовий гетьман вкупі з значними людьми й з опікунами таке посольство до Егуя: Ми кметї твої, і чинити мемо все, що нам звелиш; ми не можемо нїкого зробити царем; чини що тобі здається добрим.
6. І пише він до них друге письмо, а в листї каже: Коли ви до мене прихиляєтесь і моїх наказів слухати готові, так беріте голови синів пана вашого та й прибувайте завтра о сїй добі до мене в Езреель. (Царських же синів було сїмдесять чоловіка, а виховували їх самі знатні в городї.)
7. Як же прийшов до їх лист, взяли вони царських синів та й постинали всїх сїмдесять чоловіка, повкладали голови їх у коші та й послали йому в Езреель.
8. Як звістив йому посланець, що принесли голови царських синів, повелїв він: Зложіть їх у дві купи перед ввіходом у ворота, до ранку.
9. Рано вранцї вийшов він та й промовив до всього люду: Ви безвинні. Я, правда, вчинив заговір проти мого пана та й убив його, хто ж повбивав оцїх усїх?