13. В ін збудує дом іменнї мойму, й я впотужню царський престол його на віки.
14. Я буду йому отцем, а він буде менї сином, а коли він провинить, покараю його людською лозиною й людськими карами;
15. Милостї ж моєї не відійму від нього, як відняв я від Саула, що його відкинув перед очима твоїми.
16. І буде непорушний дом твій й царство твоє передо мною во віки, й престол твій стояти ме віками.
17. Всї отсї слова й все те видиво переказав Натан Давидові.
18. І пійшов царь Давид і став перед Господом, і промовив: Хто я, Господи Боже, й що таке мій дом, що ти мене так звеличив?
19. І то ще мало видалось в очах твоїх, Господи, Боже мій; ти ще й на дальші часи простер обітницї твої на дом раба твого. Се вже по людському, Господи мій, Господи!
20. Що ще може сказати тобі Давид? Ти знаєш слугу твого, Господи мій, Господи!
21. Задля слова твого й по серцю твойму чиниш ти се, що відкриваєш всю отту велич рабові твойму.
22. У всьому великий єси, Господи мій, Господи, й нїкого нема рівного тобі, й нема Бога опріч тебе, по всьому тому, що ми своїми ушима чули.
23. І де другий народ, що був би рівен твойму народові Ізраїлеві, сьому єдиному народові на землї, задля котрого приходив Бог, щоб придбати його собі в народ, і прославити своє імя, й вдїяти велике й страшне перед народом твоїм, що його викупив собі від Египтян, вбиваючи народи й боги їх?
24. І ти укріпив собі твій нарід Ізраїля про вічні часи, щоб він був твоїм народом і ти, Господи, зробивсь його Богом.
25. А тепер, Господи Боже, справди обітницю, що виповів єси про твого раба й про його дом про вічні часи, й вчини так, як сказав єси.
26. І нехай звеличиться ймя твоє по всї вічні часи, щоб говорено: Се Господь Саваот - Бог над Ізраїлем, а дом раба твого Давида нехай стоїть твердо перед тобою.
27. Задля того, що ти, Господи Саваот, Боже Ізрайлїв, обявив рабові твойму: Збудую дом тобі, то раб твій набрав духа, вознести тобі сю молитву.
28. Оце ж, Господи мій, Боже, ти єси Бог, і слово твоє правда незмінна, коли ти дав сю величню обітницю рабові твойму.
29. Почни отже, й благослови дом раба твого, щоб він вічно стояв перед тобою, ти бо, Господи мій, Боже, обітував се, й за твоїм благословеннєм благословен буде дом раба твого во віки.