1. Одного разу, як царь жив у своїй палатї, а Господь дарував йому впокій перед усїма ворогами його,
2. Промовив царь до пророка Натана: Оце я живу в кедровій палатї, а скриня Господня находиться за наметовими полотнами!
3. І відказав Натан цареві: Все, що маєш на серцї, чини, бо з тобою Господь.
4. Але тієї самої ночі було слово Господнє до Натана:
5. Ійди, скажи рабові мойму Давидові: Так говорить Господь: Чи тобі ж та будувати менї дім на пробуток?