10. І не було Давидові втїхи в тому, щоб Господню скриню перевезти до себе, в Давидів город, і звелїв завезти її в господу Обедедома Гетїя.
11. І перебувала скриня Господня в дому Обедедома Гетїя три місяцї, і благословив Господь Обедедома і всю господу його.
12. Як же сказано цареві Давидові: Ось Господь благословив господу Обедедомову й все, що в його, задля Божої скринї, то пійшов Давид, та й перенїс у веселому походї Божу скриню з господи Обедедомової в Давидове місто.
13. І за кожним разом, як переносчики уйшли шість кроків, приношено в жертву бика й барана.
14. Сам же Давид плясав із усієї сили перед Господом, а був при тому підперезаний лняним ефодом.
15. Так переносили Давид і ввесь дом Ізрайлїв скриню Господню з веселощами й трубними звуками.
16. Як же ввіходила скриня Господня в Давидів город, Саулова дочка Мелхола дивилась у вікно, а бачучи, як царь Давид плясав і танцював перед Господом, почула в серцї погорду до його.
17. І принесли скриню Господню, й поставили її на призначеному місцї в наметї, що його Давид про неї спорудив, і принїс Давид перед Господом усепаленнє й жертву мирну.
18. А скінчивши Давид приношеннє всепалення й жертов мирних, благословив народ імям Господа Саваота.