2-А Самуїлова 22:6-21 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

6. Ланцюги свої пекло на мене кує, й тенета готує.

7. І в скорботї моїй заквилив я до Господа, кричма заплакав. І почув він мене із палати своєї, почув він мій голос, і дійшов до ушей його крик мій й плач, й квиленнє-благаннє.

8. Позирне, й земля захиталась, і небо здвигнулось в основах. Бо тяжким він гнївом закипів, загорівсь, запалав несказанним.

9. Із ніздер устав дим, з роту вугльом жеврющим і поломєм жарко жахнуло.

10. Прихилив небеса та й зійшов; чорний мрак під ногами у його;

11. Під ним дух Херубим; він летить крильми вітру в хуртовинї-бурі.

12. Обгорнувся-закутавсь у шату - у тьму водяну, в чорну хмару.

13. Як сяйне, як дихне, летить гряд, летить жар, летить жупел жерущий;

14. Загрімів Господь з неба, подав голос Бог всемогущий, найвишчий.

15. Метнув стрільми й роспудив їх різно; блиснув блискавками й злякались.

16. І відкрилося оку дно в морі, розверзлись у горах утроби від страшенного гласу, від грому грізного, від духу гнївного.

17. І простїг він з високого неба правицю, й мене з вод великих

18. Із неситої злостї, з пучини, з безоднї ворожої витяг.

19. Вони встали на мене в недолї, Господь же менї дав підмогу,

20. На простір мене вивів з тїсноти й вирвав із рук беззаконних.

21. І воздав менї Бог по моїй щирій правдї всї блага на сьвітї, наградив він мене за мої чисті руки своїм воздаяннєм.

2-А Самуїлова 22