2-А Самуїлова 22:3-14 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

3. Він мій Бог і затула моя, й до його втекаю я в нуждї. Він мій щит, ріг спасення мого, він мій тверджений замок про втеки. Визволяє мене він з потали, з ворожої волї й сили.

4. Обізвусь до всехвального Бога, й він вороги мої боре.

5. Смерть, як води, мене обняла, зло на мене реве бурчаками.

6. Ланцюги свої пекло на мене кує, й тенета готує.

7. І в скорботї моїй заквилив я до Господа, кричма заплакав. І почув він мене із палати своєї, почув він мій голос, і дійшов до ушей його крик мій й плач, й квиленнє-благаннє.

8. Позирне, й земля захиталась, і небо здвигнулось в основах. Бо тяжким він гнївом закипів, загорівсь, запалав несказанним.

9. Із ніздер устав дим, з роту вугльом жеврющим і поломєм жарко жахнуло.

10. Прихилив небеса та й зійшов; чорний мрак під ногами у його;

11. Під ним дух Херубим; він летить крильми вітру в хуртовинї-бурі.

12. Обгорнувся-закутавсь у шату - у тьму водяну, в чорну хмару.

13. Як сяйне, як дихне, летить гряд, летить жар, летить жупел жерущий;

14. Загрімів Господь з неба, подав голос Бог всемогущий, найвишчий.

2-А Самуїлова 22