14. Загрімів Господь з неба, подав голос Бог всемогущий, найвишчий.
15. Метнув стрільми й роспудив їх різно; блиснув блискавками й злякались.
16. І відкрилося оку дно в морі, розверзлись у горах утроби від страшенного гласу, від грому грізного, від духу гнївного.
17. І простїг він з високого неба правицю, й мене з вод великих
18. Із неситої злостї, з пучини, з безоднї ворожої витяг.
19. Вони встали на мене в недолї, Господь же менї дав підмогу,
20. На простір мене вивів з тїсноти й вирвав із рук беззаконних.
21. І воздав менї Бог по моїй щирій правдї всї блага на сьвітї, наградив він мене за мої чисті руки своїм воздаяннєм.
22. Бо путями Господнїми твердо ходив я, цураючись кривди; не чинив я ледачого ледарства проти спасенного слова.
23. Всї закони Господнї перед віччу в мене стоять що години. Не звертаю й праворуч із них, а не то, щоб лїворуч звертати.
24. Непорочен і чист перед ним був устами я й серцем. Над усе я гріха й переступу Божої волї берігся.
25. І воздав Господь Бог за мою щиру правду менї воздаяннєм, за мої чисті руки перед віччу в його, обмислив прещедро.
26. З преподобним єси в милосердю його преподобен і сам ти. І правдивого в правдї своїй ублажаєш земними благами.
27. З чистим серцем ти чист, і показуєш правду йому без утайки, а з олживим, зрадливим, лукавим, його ж робом ходиш і робиш.
28. Заступаєшся ти за убогих в лихій їх годинї й тїснотї, очі ж гордих, неситих пихою загреб хилиш низько до долу.
29. Ти, мій Боже, у мене за сьвітло, ти сьвітиш менї й у темнотї, і просьвічуєш темряву й розуму й серця сумного.