1. І засьпівав Давид Господеві того часу, як Господь вирятував його з рук у всїх ворогів його й з руки Саулової, й промовив:*
2. Господь - скеля моя у тїснотї моїй, захищає - рятує.
3. Він мій Бог і затула моя, й до його втекаю я в нуждї. Він мій щит, ріг спасення мого, він мій тверджений замок про втеки. Визволяє мене він з потали, з ворожої волї й сили.
4. Обізвусь до всехвального Бога, й він вороги мої боре.
5. Смерть, як води, мене обняла, зло на мене реве бурчаками.
6. Ланцюги свої пекло на мене кує, й тенета готує.
7. І в скорботї моїй заквилив я до Господа, кричма заплакав. І почув він мене із палати своєї, почув він мій голос, і дійшов до ушей його крик мій й плач, й квиленнє-благаннє.
8. Позирне, й земля захиталась, і небо здвигнулось в основах. Бо тяжким він гнївом закипів, загорівсь, запалав несказанним.
9. Із ніздер устав дим, з роту вугльом жеврющим і поломєм жарко жахнуло.
10. Прихилив небеса та й зійшов; чорний мрак під ногами у його;
11. Під ним дух Херубим; він летить крильми вітру в хуртовинї-бурі.