5. Від того часу, як я вивів народ мій з землї Египецької, не обрав я міста нї в одному зпоміж поколїнь Ізрайлевих до збудування дому, де пробувало б імя моє, й не вибрав чоловіка, що управляв би народом моїм Ізраїлем,
6. А вибрав я Ерусалим, щоб там пробувало імення моє, й вибрав Давида, щоб був над народом моїм Ізраїлем.
7. І було на думцї в Давида, панотця мого, збудувати дім іменню Господа, Бога Ізрайлевого,
8. Але Господь сказав Давидові, панотцеві мойму: В тебе на думцї збудувати храм іменню мойму, та й добре, що це в тебе на думцї,
9. Але не ти збудуєш храм, а твій син, що вийде з чересел твоїх, - він збудує храм іменню мойму.
10. І здїйснив Господь слово своє, що вирік: Я став на місце Давида, панотця мого, й засїв на престолї Ізрайлевому, як вирік Господь, і збудував дом іменню Господа, Бога Ізрайлевого.
11. І зложив я там скриню, що в їй завіт Господнїй, вчинений ним з синами Ізрайлевими.