28. І вся громада молилась, а сьпівцї сьпівали, й трубили труби, доки не скінчилось всепаленнє.
29. А як скінчилось всепаленнє, нахилився царь і всї бувші при йому й поклонились.
30. І звелїв царь Езекія й князї левітам, щоб славили Господа словами Давида та віщого Асафа, й славили вони з радощами й, нахилившись, поклонилися.
31. І промовив Езекія знов і сказав: Тепер ви посьвятили себе Господеві; приступайте ж і приносїть жертви й приноси подячні в дом Господень. І понесла вся громада жертви й приноси подячні, й кожний, хто мав щире серце, - всепалення.
32. І було число всепалень, що привели громадяни: сїмдесять волів, сто баранів та двістї ягнят - усе це на всепаленнє Господеві.
33. Инчих присьвячених жертов було: шістьсот з товару та три тисячі з овець.
34. Але сьвященників було за мало, й вони не встигали здирати скіри з усїх всепалень, то ж помагали їм брати їх левіти, доки не скінчилось дїло й доки не осьвятились прочі сьвященники, бо левіти були скорші в осьвачуваннї себе, нїж сьвященники.
35. До того ще було вельми много всепалень із жиром жертов подячних та ливних при всепаленнї. Оттак була наново заведена служба в домі Господньому.
36. І радїв Езекія і ввесь народ, що Бог так направив народ, бо се все сталося несподївано.