6. І покликав царь Йодая, їх голову й сказав йому: Чом ти не вимагаєш від левітів, щоб вони приносили з Юдеї та Ерусалиму данину постановлену Мойсейом, слугою Господнїм, та збором Ізрайлитян на намет громадський?
7. Бо безбожна Готолїя та її сини обдерли дом Божий і все присьвячене для дому Господнього вжили для Баалів.
8. І звелїв царь, і зробили одну скриньку, й вмістили її при ввіходї в дом Господнїй знадвору.
9. І оповістили по Юдеї та Ерусалимі, щоб зносили Господеві данину, що її Мойсей, слуга Божий, наложив на Ізрайлитян у пустинї.
10. І зрадїли всї старшини і ввесь народ, і зносили та складали в скриню доти, доки вона не стала повна.
11. А коли наставав час, що скриню приносили через левітів до урядників царських, і коли вони бачили, що там багато срібла, тодї приходив писар царський та довірений первосьвященника, й висипали зо скринї, й відносили її, та й ставили на своє місце. Так робили вони по всяк день і зібрали силу срібла.
12. І віддавали його царь та Йодай виконувачам робіт при домі Господньому, а вони наймали камянотесів та теслїв до понови дому Господнього, і ковалїв та гамарників до піддержування дому Господнього.
13. І робили майстрі, й довершувалась понова їх руками, й привели дом Божий до належного стану й скріпили його.
14. А коли все скінчили, то принесли цареві та Йодаєві останок срібла; й пороблено з його посуд для дому Господнього, посуд до служби й до всепалення, чаші та инчий золотий та срібний посуд. І приносили всепалення в домі Господньому безперестанно, доки жив Йодай.
15. І постарівся Йодай і, поживши доволї, помер; сто трийцять років було йому, як він умер.
16. І поховали його в Давидовому містї при царях, бо він чинив добре в Ізраїлї, для Бога й для дому його.
17. Та після Йодаєвої смертї поприходили князї Юдейські, підлещуючись до царя; і царь почав їх слухати.
18. І покинули дім Господа, Бога батьків своїх, і стали служити в посьвячених гаях ідолам, - і був гнїв Господень на Юду та Ерусалим за цю їх провину.
19. І посилав до їх пророків, щоб навернути їх до Господа, й вони вмовляли їх, але ті не слухали.
20. І найшов Дух Божий на Захарію, сина сьвященника Йодая, і став він на вишинї перед народом і промовив до їх: Так говорить Господь: Чом ви нарушуєте прикази Господнї? Не вийде воно вам на хосен; і коли ви покинули Господа, то й він вас покине.
21. І змовились проти його, і вбили його каміннєм, по приказу царя, в дворі дому Господнього.
22. І не спогадав царь Йоас на добродїйство, що вчинив йому Йодай, батько його, і вбив сина його. І як він умірав, то сказав: Нехай бачить Господь і нехай відплатить!