1. Сїм років було Йоасові, як став царем, а сорок років царював він у Ерусалимі; мати його звалась Зивія з Берсабиї.
2. І чинив Йоас що було до вподоби Господеві по всї днї сьвященника Йодая.
3. І взяв йому Йодай дві жінки, й мав він від їх синів і дочок.
4. Після того забажало серце Йоасове поновити дом Господень.
5. І зібрав він сьвященників та левітів і сказав їм: Ійдїть по містах Юдейських і збірайте з усїх Ізрайлитян срібло задля піддержки дому Бога вашого рік за роком, і присьпішіть се дїло. Але левіти не квапились.
6. І покликав царь Йодая, їх голову й сказав йому: Чом ти не вимагаєш від левітів, щоб вони приносили з Юдеї та Ерусалиму данину постановлену Мойсейом, слугою Господнїм, та збором Ізрайлитян на намет громадський?
7. Бо безбожна Готолїя та її сини обдерли дом Божий і все присьвячене для дому Господнього вжили для Баалів.
8. І звелїв царь, і зробили одну скриньку, й вмістили її при ввіходї в дом Господнїй знадвору.
9. І оповістили по Юдеї та Ерусалимі, щоб зносили Господеві данину, що її Мойсей, слуга Божий, наложив на Ізрайлитян у пустинї.
10. І зрадїли всї старшини і ввесь народ, і зносили та складали в скриню доти, доки вона не стала повна.
11. А коли наставав час, що скриню приносили через левітів до урядників царських, і коли вони бачили, що там багато срібла, тодї приходив писар царський та довірений первосьвященника, й висипали зо скринї, й відносили її, та й ставили на своє місце. Так робили вони по всяк день і зібрали силу срібла.
12. І віддавали його царь та Йодай виконувачам робіт при домі Господньому, а вони наймали камянотесів та теслїв до понови дому Господнього, і ковалїв та гамарників до піддержування дому Господнього.
13. І робили майстрі, й довершувалась понова їх руками, й привели дом Божий до належного стану й скріпили його.
14. А коли все скінчили, то принесли цареві та Йодаєві останок срібла; й пороблено з його посуд для дому Господнього, посуд до служби й до всепалення, чаші та инчий золотий та срібний посуд. І приносили всепалення в домі Господньому безперестанно, доки жив Йодай.
15. І постарівся Йодай і, поживши доволї, помер; сто трийцять років було йому, як він умер.