28. І прибули в Ерусалим з псалтирями й цитрами та трубами до дому Господнього.
29. І був страх Божий по всїх царствах земель (пограничнїх), як почули, що сам Господь воював проти ворогів Ізрайлевих.
30. І стало спокійне царство Йосафатове, й дав йому Бог його спокій звідусїль.
31. Так царював Йосафат в Юдеї: трийцять пять років було йому, як став він царем, а двайцять пять років царював в Ерусалимі. Його мати звалась Азува, дочка Салаїлова.
32. І ходив він дорогою батька свого Аси, і не відхилявся від неї, та чинив що було до вподоби Господеві.
33. Тільки висоти не були знесені, й народ ще не направив серця свого до Бога батьків своїх.
34. Прочі дїї Йосафатові, перші й останні, записані в записках Іуя Ананїєнка, що поміщені в книзї царів Ізраїлських.
35. Але потім побратався Йосафат, царь Юдейський, з Охозією, царем Ізраїлським, що був безбожний в дїлах своїх,
36. І єдинився з ним, щоб побудувати кораблї, й посилати їх у Тарсис; і збудували вони кораблї в Езіон-Габері.
37. І вирік тодї Елїезер Додабенко з Мареші пророцтво на Йосафата, кажучи: За те, що ти пристав до спілки з Охозією, ударемнить Господь дїло твоє. - І розбились кораблї, й не могли плисти у Тарсис.