9. Коли сьвідченнє людей приймаємо, то сьвідченнє Боже більше, бо се сьвідченнє Боже, котрим сьвідчив про Сина свого.
10. Хто вірує в Сина Божого, має сьвідченнє в собі; хто не вірує Богу, ложником зробив Його, бо не увірував у сьвідченнє, котрим сьвідкував Бог про Сина свого.
11. А се сьвідченнє єсть, що життє вічнє дав нам Бог, а се життє у Синї Його.
12. Хто має Сина, має життє; хто не має Сина Божого, життя не має.
13. Се написав я вам, віруючим в імя Сина Божого, щоб ви знали, що маєте життє вічнє, і щоб вірували в імя Сина Божого.
14. І се одвага, котру маємо до Него, що, коли чого просимо по волї Його, Він слухає нас;
15. і коли знаємо, що Він слухає нас, чого б ми не просили, то знаємо, що одержуємо прощення від Него.
16. Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молить ся, і (Бог) дасть йому життє, тим що грішить не на смерть. Єсть гріх на смерть; не за сей кажу, щоб молив ся.
17. Всяка неправда гріх, та єсть гріх не на смерть.
18. Знаємо, що кожний, хто родив ся від Бога, не грішить; тільки рождений від Бога, хоронить себе, а лихий не дотикаєть ся його.
19. Знаємо, що ми від Бога, і ввесь сьвіт у лихому лежить.
20. Знаємо ж, що Син Божий прийшов, і дав нам розум, щоб пізнавали Бога правдивого; і ми в правдивому, в Синї Його Ісусї Христї.
21. Сей правдивий Бог, і життє вічнє. Дїточки, хоронїть себе від ідолів. Амінь.