8. Тим же, хто відкидає, відкидає не чоловіка, а Бога, що дав нам і Духа свого сьвятого.
9. Що ж до братньої любови, то не треба писати вам, самі бо ви навчені від Бога любити один одного.
10. І справдї ви так чините всїм братам по всїй Македониї. Благаємо ж вас, браттє, достаткувати ще більш,
11. і щоб пильно дбали (про те, щоб) бути тихими, та чинити своє, та робити своїми руками, яко ж ми заповідали вам,
12. щоб ви чесно ходили проти тих, що осторонь (вас), і не знали нужди нї в чому.
13. Не хочу ж, браттє, щоб ви не відали про тих, що впокоїлись, щоб не скорбіли ви, як инші, що не мають надїї.
14. Бо коли віруємо, що Христос умер і воскрес, так Бог і тих, що поснули в Ісусї, приведе з Ним.
15. Се бо вам глаголемо словом Господнїм, що ми, которі зостанемось живими до приходу Господнього, не попередимо тих, що впокоїлись.
16. Сам бо Господь з повелїннєм, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в Христї воскреснуть найперше;
17. потім ми, которі зостанемось живі, вкупі з ними будемо підхоплені в хмарах назустріч Господеві на воздух, і так завсїди з Господем будемо.
18. Тим же втїшайте один одного словами сими.