14. Так і Господь повелїв тим, хто проповідує благовістє, з благовістя жити.
15. Я ж нїчим з сього не користувавсь, і не (для того) се написав, щоб так роблено для мене; бо лучче менї вмерти, нїж щоб хто славу мою знївечив.
16. Коли бо благовіствую, нема менї слави, примус бо на менї лежить, і горе менї, коли не благовіствую!
17. Коли бо роблю се охотою, маю нагороду; коли ж проти волї, то роблю службу, звірену менї.
18. За що ж менї нагорода? (За те,) що благовіствуючи без користї, подаю благовістє Христове, так щоб не надуживати моєї властї в благовістю.
19. Бувши бо вільний від усїх (непідневолений нїкому), зробив я себе усїм слугою, щоб більш придбати: