12. коли инші бувають спільниками (сієї) власти над вами, то чи не більше ми? Та не користувались ми властю сією, а все терпимо, щоб не з'упинити як небудь благовістя Христового.
13. Чи то ж не знаєте, що хто коло сьвятого служить, ті з сьвятого їдять? і хто коло жертівнї пильнує, ті від жертівнї частину приймають.
14. Так і Господь повелїв тим, хто проповідує благовістє, з благовістя жити.
15. Я ж нїчим з сього не користувавсь, і не (для того) се написав, щоб так роблено для мене; бо лучче менї вмерти, нїж щоб хто славу мою знївечив.
16. Коли бо благовіствую, нема менї слави, примус бо на менї лежить, і горе менї, коли не благовіствую!
17. Коли бо роблю се охотою, маю нагороду; коли ж проти волї, то роблю службу, звірену менї.
18. За що ж менї нагорода? (За те,) що благовіствуючи без користї, подаю благовістє Христове, так щоб не надуживати моєї властї в благовістю.
19. Бувши бо вільний від усїх (непідневолений нїкому), зробив я себе усїм слугою, щоб більш придбати:
20. Я став ся Жидам, як Жидовин, щоб Жидів придбати; тим, що під законом, був я як під законом, щоб тих, що під законом, придбати;
21. беззаконним - як беззаконний (не бувши беззаконним Богу, а законним Христу), щоб придбати беззаконних;
22. недужим я був недужий, щоб недужих придбати. Усїм був я все, щоб конче деяких спасти.
23. Се ж роблю задля благовістя, щоб бути спільником у йому.