1. Не вже ж із вас хто сьміє, мавши дїло з другим, судитись перед неправедними, а не перед сьвятими?
2. Хиба не знаєте, що сьвяті сьвіт судити муть? а коли сьвіт судити меть ся од вас, то хиба ви не достойні найменших річей судити?
3. Хиба не знаєте, що ми ангелів судити мем, а не тільки житейські речі?
4. Коли ж маєте судитись про житейські речі, то хоч би упослїджених у церкві беріть за суддїв.
5. На сором вам глаголю: Хиба нема між вами й одного мудрого, котрий зміг би розсудити між братами своїми?
6. Нї, брат з братом судить ся, та ще й перед невірними!
7. І се вже зовсїм сором вам, що ви судитесь між собою. Чом би вам раднїщ кривди не терпіти? чом лучче не терпіти шкоди?
8. Нї, ви самі кривдите, та обдираєте, та ще й братів.
9. Або хиба не знаєте, що неправедні царства Божого не наслїдять? Не обманюйте себе: нї блудники, нї ідолослужителї, нї перелюбники, нї пещені, нї мужоложники,
10. нї злодїї, нї зажерливі, нї пяницї, нї злоріки, нї хижаки царства Божого не наслїдять.
11. А такими з вас деякі були; та ви обмились, та осьвятились, та оправдились імям Господа Ісуса і Духом Бога нашого.
12. Все менї можна, та не все користне; все менї можна, та нїчому не дам орудувати мною.