8. Ви вже ситі, вже забагатїли, без нас зацарювали. О, щоб ви зацарювали, щоб і ми з вами царювали!
9. Та я думаю, що Бог нас, апостолів, яко останнїх поставив, мов на смерть призначених; бо видовищем зробились ми сьвітові, і ангелам, і людям.
10. Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христї; ми немічні, ви ж кріпкі; ви славні, ми ж безчесні.
11. Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуємо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось,
12. і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;
13. нас хулять, ми молимось; мов сьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всїм аж досї.
14. Не на сором вам се пишу, а яко дїтей моїх любих остерегаю.
15. Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив).
16. Благаю ж оце вас, будьте послїдувателями моїми.
17. Про се післав я до вас Тимотея, мою любу дитину і вірного в Господї, котрий вам нагадає про дороги мої в Христї, яко ж усюди у всякій церкві я навчаю.
18. Мов би не мав я до вас прийти, так розгордїли деякі.
19. Я ж прийду скоро до вас, коли Господь схоче, і розвідаю не слово розгордївших, а силу.