1. І я, браттє, не міг промовляти до вас, яко до духовних, а яко до тїлесних, яко до малолїтків у Христї.
2. Молоком поїв вас, а не стравою; ще бо не змогли (знести того), та ще й тепер не можете, ще бо ви тїлесні.
3. Коли бо між вами зависть та сварня, та незгода, то хиба ж не тїлесні ви й хиба не чоловічим робом ходите?
4. Коли бо каже хто: Я Павлів; другий же: Я Аполосів; то хиба ж не тїлесні ви?
5. Хто ж Павел і хто Аполос? Та же ж вони тільки слуги, через котрих ви увірували, і як кому дав Господь.
6. Я посадив, Аполос поливав, Бог же зростив.
7. Тим то нїщо й той, хто садить, і хто поливає, а хто зрощує - Бог.
8. Хто ж садить і хто поливає, сї одно, кожний же прийме нагороду свою по своїм трудї.
9. Бо ми Божі помічники, ви Боже поле, Божа будівля.
10. По благодатї Божій, даній менї, яко мудрий будівничий, положив я основину, инший же будує. Нехай же кожен дивить ся, як він будує.
11. Иншої бо підвалини нїхто не може положити окрім тієї, що положена, котра єсть Ісус Христос.
12. Коли ж хто будує на сїй підвалинї з золота, срібла, дорогого каменя, дерева, сїна, очерету, -