2. Бо я надумавсь, не знати нїчого між вами, тільки Ісуса Христа, та й Його розпятого.
3. І був я в вас у слабосиллї, в страсї і в великій трівозї.
4. І слово моє, і проповідь моя не в переважливих словах людської премудростї, а в явленню духа і сили,
5. щоб віра ваша була не в мудростї людській, а в силї Божій.
6. Премудрість же промовляємо між звершеними, та премудрість не віка сього, анї князїв віка сього, що зникають,
7. а промовляємо премудрість Божу тайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу,
8. котрої нїхто з князїв віка сього не пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розпяли б.