1 Коринтяни 15:8-16 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

8. На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.

9. Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.

10. Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.

11. Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.

12. Коли ж про Христа проповідуєть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?

13. Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;

14. коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.

15. І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога, що воскресив Христа, котрого не воскресив, коли мертві не встають.

16. Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.

1 Коринтяни 15