27. Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
28. Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
29. Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсїм мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
30. Чого ж і ми небезпечимось всякого часу?
31. Що-дня вмираю; так (по правдї нехай буде) менї ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господї нашому.
32. Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в Єфесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
33. Не обманюйте себе: ледачі бесїди псують добрі звичаї.
34. Протверезїть ся праведно та не грішіть; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
35. Та хто-небудь скаже: Як устануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
36. Безумний! що ти сїєш, не оживе, коли не вмре.
37. І що сїєш, не тїло будуче сїєш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
38. Бог же дає йому тїло, яке схоче, і кожному насїнню своє тїло.
39. Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
40. (Єсть) і тїла небесні й тїла земні, та инша слава небесних, а инша земних.
41. Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
42. Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлїнню.