10. Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
11. Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
12. Коли ж про Христа проповідуєть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
13. Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
14. коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
15. І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога, що воскресив Христа, котрого не воскресив, коли мертві не встають.
16. Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.
17. А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших.
18. Тодї й померші в Христї погибли.
19. Коли тільки в сьому життї вповаємо на Христа, то окаяннїщї (нещасливійші) ми всїх людей.
20. Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
21. Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих.
22. Як бо в Адамі всї вмирають, так і в Христї всї оживають.
23. Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приходї Його.
24. Тодї (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
25. Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
26. Останнїй ворог зруйнуєть ся - смерть.
27. Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
28. Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.