1. Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
2. котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
3. Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
4. і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
5. і що явив ся Кифі а опісля дванайцятьом.
6. Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досї, инші ж і впокоїлись.
7. Після того явив ся Якову, а потім усїм апостолам.
8. На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
9. Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
10. Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
11. Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
12. Коли ж про Христа проповідуєть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
13. Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
14. коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
15. І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога, що воскресив Христа, котрого не воскресив, коли мертві не встають.