6. Тепер же, браттє, коли прийду до вас, мовами говорячи, то що вам за користь, коли вам не говорити му або одкриттєм, або знаннєм, або пророцтвом, або наукою?
7. Ба й бездушне, що дає голос, чи сопілка, чи гуслї, коли різноти голосу не дає, як розуміти, що виграєть ся в сопілку або в гуслї.
8. Бо коли й сурма невиразний голос дає, то хто готовити меть ся до бою?
9. Так само й ви, коли подасте мовою незрозуміле слово, як зрозумієть ся говорене? на вітер бо говорити мете.
10. Стільки, як от буває, родів слів на сьвітї, і нї одно з них без голосу.
11. Коли ж не зрозумію значіння слів, буду тому, хто говорить, чужоземець, і хто говорить, чужоземець менї.
12. Так і ви, коли дбаєте про дари духовні, то гледїть, щоб збагатїли ними на збудованнє церкві.
13. Так, хто говорить (чужою) мовою, нехай молить ся, щоб міг вияснювати.
14. Коли бо молюсь (чужою) мовою, дух мій молить ся, розуміннє ж моє без'овочне.
15. Що ж (робити)? Молити мусь духом, молити мусь же й розуміннєм; співати му духом, співати му й розуміннєм.
16. Бо коли благословити меш духом, то як той, хто займе місце невченого, скаже "амінь" на твоє дякуваннє, коли він не знає, що говориш.
17. Ти бо добре дякуєш, тільки ж другий не збудовуєть ся.
18. Дякую Богу моєму, що я більш усїх вас говорю мовами.
19. Тільки ж у церкві лучче менї пять слів промовити розуміннєм моїм, щоб і инших навчити, нїж десять тисяч слів (чужою) мовою.
20. Браттє, не бувайте дїти розуміннєм; нї, в лихому бувайте малолїтниками, у розумінню ж звершеними.
21. В законї писано: Чужими язиками й чужими устами говорити му людям сим, та й так не послухають мене, глаголе Господь.
22. Тим же язики на ознаку не тим, хто вірує, а невірним; пророцтво ж не невірним, а віруючим.
23. Коли оце зійдеть ся вся церква докупи, і всї чужими мовами заговорять, увійдуть же і невчені або невірні, то чи не скажуть, що ви дурієте?
24. Коли ж усї пророкують і ввійде хто невірний або невчений, то від усїх буде докорений і від усїх суджений.